
Написать автору
За последние 10 дней эту публикацию прочитали
16.04.2025 | 4 чел. |
15.04.2025 | 3 чел. |
14.04.2025 | 7 чел. |
13.04.2025 | 19 чел. |
12.04.2025 | 108 чел. |
11.04.2025 | 139 чел. |
10.04.2025 | 111 чел. |
09.04.2025 | 111 чел. |
08.04.2025 | 110 чел. |
07.04.2025 | 103 чел. |
Привлечь внимание читателей
Добавить в список "Рекомендуем прочитать".
Добавить в список "Рекомендуем прочитать".
Дивний спогад
Ці дні і ночі, зорі, море.Кружляли душу в танці мрій.
Любов і щастя, світла доле
Мені розкрили образ свій.
Лише в ці дні я зрозуміла,
Відчула серцем щастя світ.
Я відродилася, зраділа.
Зростила крила. Був політ.
Землі ногами ледь торкалась.
І розуміла, що лечу!
І в очі щастя я вдивлялась.
І шепотіла: «Я тремчу».
Я вперше дивно так тремтіла.
Єднання неба, почуттів.
Це був екстаз не тільки тіла.
Це був екстаз таємних мрій!
Себе раніш лише питала:
«А щастя є? Чи то міраж?»
Постійно думала, шукала…
Та тільки бачила вітраж…
І от дива! Вітраж відкрився!
А там… любов, інтим, краса!
Навколо всесвіт мій змінився!
Той день ніколи не згаса…
Вночі і вдень щось відбувалось
Тривало диво це сім днів…
Було, було… та відчувалось…
Прибій завмер і відбринів…
Вітраж закрився… все скінчилось.
Та тільки спогад душу рве…
Тоді я справді відродилась…
Уламки скла… життя нове…
Все права на эту публикацую принадлежат автору и охраняются законом.