Квітка Цісик

Її ім’я прекрасне, ніжне – Квітка,
А спів, неначе пісня солов’їна.
Але в тим співі вічна, дивна сила,
Цей голос – мальовнича Україна!
Цей голос водоспади, ріки, квіти,
Поля, луги, безкрайніші світи.
Чи вітерець, що вміє скрізь бриніти
Пройти крізь стіни, відстань, і віки!
Вона жила далеко, далеченько,
Але була душею – Українка.
Її ім’я навіки - Цісик Квітка.
Вона сама тендітна, справжня зірка!
Най справжня, українська світла постать!
Не штучна, а тому завжди яскрава!
Шкода, вона зробила дуже мало,
Але це більш, ніж інші! Це заграва!
Заграва сяє зіркою на небі,
Звучать із піднебесся пісні в світі!
Її душа, любов до України
Лишилась в тим пісеннім заповіті!
(Юлія Сак) 04.04.2024

Все права на эту публикацую принадлежат автору и охраняются законом.