Різдвяна ніч

Я пам’ятаю ту зірку і зорі
І пам’ятаю той місяць ясний.
Я пам’ятаю думки ті прозорі
Настрій щасливий і надто сумний.
Я пам’ятаю той сніг новорічний,
Сніг, що виблискував нам, мерехтів.
Я відчувала весь біль потойбічний
Світ посміхався, та він не хотів.
Він не хотів, і хотів одночасно
Серце стискало, а зорі пливли.
Все відбувалося дивно, не вчасно…
Тільки тоді ми щасливі були.
Небо і зорі, я бачила світло
Я відчувала любов і красу.
Гірко, шкода: все скінчилося прикро
Все перейшло у любов крижану.
Зорі і знову на небі сіяють,
Місяць великий, Різдвяні свята!
Радість, чи горе мені обіцяють
Господи, дай нам щасливе життя!
Ніченька дивна! Господь – Бог любові!
Боже, як хочеться жити, творить!
Боже, як хочеться жити в любові
Щастя відчути і радісну мить!
Мить зупинись! Ти прекрасна, чудова!
Світлі миттєвості – зорі ясні.
Ніченька тиха Різдвяна, казкова.
Божі дари неймовірні, рясні.

(Юлія Сак) 03.12.2023

Все права на эту публикацую принадлежат автору и охраняются законом.