Межа

Коли стоїш ти на межі
І смерті в очі заглядаєш
Спасіння, ніби міражі
Чи будеш жити - ти не знаєш.
Приходить біль одразу, жах
Бажання сильне жити, бути.
І ти занурившись у снах
Щось намагаєшся збагнути.
Якщо – кінець, і рветься шлях
Що далі буде? Де омана?
А може диво в тих світах,
А може радість там жадана?
І сяйво ллється із небес,
І забуваєш ти про горе...
Я так прошу земних чудес
Перед очима бачу море!
І біль такий, що в крик кричу.
Я ще не все земне зробила!
Якщо кінець… Чому? Чому?
Я в боротьбі із злом безсила…
Я бачу небо, зорі, світ.
Я чую музику, і святість.
Але зривають дивний цвіт.
Повсюди лізе зло, заклятість.
Не вмію жити я от так.
Перекриваю сном свідомість.
Та прокидаюсь від атак.
І поринаю в невідомість…
Життя між сном і смертним злом
Чарівний світ мій відгукнися!
Я проголошую добром
В світах щоб світлих відродиться!
(Юлія Сак)
12 травня 2022 р. 12.05.2022

Все права на эту публикацую принадлежат автору и охраняются законом.